П`ятниця, 22.09.2017, 07:18
Вітаю Вас Гість | RSS
Меню сайту
Форма входу
Київська година
ПОГОДА ЧЕРНІВЦІ
Поділись
-->
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Спортивні новини
Завантажується...
Робота в Чернівцях
НОВИНИ
Новини

Буковинські старожитності

Каталог статей

Головна » Статті

Всього матеріалів в каталозі: 18145
Показано матеріалів: 18121-18140
Сторінки: « 1 2 ... 905 906 907 908 »

Чернівецький некрополь


Чернівецький некрополь на вулиці Зеленій молодший від знаменитого Личаківського на 80 років. Туристи про нього не знають, а скоро забудуть вже й збирачі металобрухту. Унікальні архітектурні ансамблі цього міста мертвих - пам'ять про славне австрійське та румунське минуле Чернівців - в радянські часи цілеспрямовано відбивали молотком.

Навіть в тому стані, в якому на сьогодні зберіглось Центральне кладовище, воно залишається історичною та архітектурною пам'яткою різних епох. Над скульптурами і пам'ятниками працювало декілька поколінь майстрів, їх імена навіть зазначені на гробівцях. Вишукані поховання австрійського періоду, квадратні румунські стели, польські каплиці, родинні склепи кінця XIX - першої половини буремного ХХ ст. сьогодні не охороняються взагалі. Не проводяться екскурсії Чернівецьким некрополем.
Мої статті | Просмотров: 299 | Добавил: Міський | Дата: 09.06.2010 | Комментарии (0)

Дмитро Штогрин- Американський птах з галицькою ознакою


Мабуть не кожен пересічний громадянин знає про Дмитра Штогрина, який у своєму біографічному словнику «Українці в Північні Америці» подав вперше дані про буковинців та галичан котрі внесли свій великий вклад в розбудову Канади та США. 
З паном Дмитром я вперше познайомився на початку дев’яностих років. А недавно професор Іллінойського університету перебував у Обласному державному архіві. Він погодився дати інтерв’ю.

— Пане професор розкажіть про своє дитинство
— Я народився 9 листопада 1923 року в селі Звиняч Чортківського району Тернопільської області. Моя мати походила з родини Фіґолів, а батько, 1899 року народження, — із Штогринів. Він закінчив п’ять класів Чортківської гімназії і в 19 років вступив до Української Галицької Армії. Був десятником і рахунковим у війську. Служив у Києві. Потім армія відступила, а він захворів на тиф. Кожний десятий у Галицькій армії помирав від цієї хвороби. Але батько, на щастя, вижив. Повернувшись зі служби, привіз додому рахівничку і шахи. Коли у 1939 році прийшла совєтська влада, батько з тими «щотами» став бухгалтером десь у районі. Раніше, поки Польща ще не дуже взяла нас «у крепи», мій батько був секретарем на два села. Мали трохи поля, так що родина жила досить добре. У мене дві сестри — Марія і Ганна-Христина та брат Іван-Петро. Сестри ще живуть в Україні, а брат загинув від ран після війни.

Мої статті | Просмотров: 333 | Добавил: Міський | Дата: 09.06.2010 | Комментарии (1)

 Спроба переміщення через митний кордон України світлин періоду Другої Світової війни


Співробітниками відділу митного оформлення № 1 Чернівецької обласної митниці під час спільного митно-прикордонного контролю ручної поклажі громадянина України, який слідував в приватних справах з України до Болгарії у потязі сполученням «Москва – Софія» (українсько-румунський кордон), були виявлені не задекларовані, не пред’явлені до митного контролю фотографії, поштові картки, медалі, значки, монети та паперові грошові знаки. Дані предмети знаходилися у валізі серед особистих речей та у портфелі типу «дипломат».


Мої статті | Просмотров: 356 | Добавил: Міський | Дата: 09.06.2010 | Комментарии (0)



Буковинський художник Василь Курилик


Про нашу, діаспору що емігрувала у широкий світ, починаючи з початку дев’ятнадцятого століття в народі говорять: „Нашого буковинського цвіту, розцвіло по всьому світу”
Ми з вами знаємо цілу плеяду відомих прізвищ, тих хто в далеких світах, прославив наш буковинський край.

Пригадую, десь в кінці сімдесятих років мені до рук потрапила канадська, україномовна газета „Батьківщина”. На шпальтах цієї газети була стаття про творчі здобутки художника Василя Курилика (1927-1977). Василь народився в далеких канадських преріях, але з любов’ю та шаною ставиться до нашого буковинського краю. Саме таким був Василь Курилик, родинне коріння якого походить зі славного села Борівці що розкинулось між двома берегами річок Прут та Дністер.

Його батьки були другою хвилею буковинських емігрантів до Канади. По приїзду в середині 20-х років, ХХ ст. сім’я Куриликів, посиляться спочатку в Альберті потім у Манітобі. Дід Василя Курилика емігрував до Канади ще у 1896 році. У сім’ї Марії та Дмитра Куриликів у 1927 році народився Василь у місті Вайтфорді, провінція Альберта. Окрім Василя в родині було ще два брати та чотири сестри. Але саме Василю судилося стати видатним художником.



Мої статті | Просмотров: 1991 | Добавил: Міський | Дата: 09.06.2010 | Комментарии (0)



Буковинське коріння генерал - губернатора Канади

  Сьогодні четверта хвиля еміграції, вже зустріла в Канаді упереджене ставлення з боку третьої повоєнної хвилі: «А ви чого сюди приїхали — вертайтесь назад розбудовувати Україну!» До того ж четверта хвиля еміграції збурювала усталену діяльність громадських організацій діаспори, бо ці в минулому інженери, науковці, професори лаяли президентів Незалежної України, шукали роботу і не розуміли, чому їм не допомагають вже влаштовані брати-українці. Та життя все розставило по своїх місцях.

Зараз, за попередніми спостереженнями, починає формуватися п’ята хвиля еміграції з України. Це діти ще не відстріляних українських високих урядовців, депутатів, бізнесменів і просто перевізники великих валіз з грішми. Вони відразу купують собі будинки, не створюють перевантаження на канадському ринку праці і сприяють збільшенню продаж в канадських магазинах. Вони не лають президентів незалежної України і не виглядають стурбованими чи заклопотаними. Вони формують нові враження, пов’язані із новітніми українцями. Які вони, чи ж добрі — покаже життя.
Мої статті | Просмотров: 429 | Добавил: Міський | Дата: 09.06.2010 | Комментарии (0)

Іван Мазепа до Москви не поїхав!

Ми весело спостерігаємо за мистецькими аукціонами у Лондоні. Бохамс закінчив торги в Англії. Це третій за обсягами продажу аукціонний дім у світі. Саме тут виникають дуже цінні речі. Торги сьомого червня були для нас дуже цікавими. Виставили невідомий широкій публіці портрет Івана Мазепи роботи Сергія Соломка. Почалася інтрига.

Стартова ціна портрету Гетьмана дуже демократична – 12 тисяч доларів. Лотом дуже переймалися москвичі. Вивчали експертні документи. Очікувалося, що за портрет буде великий торг.

Мої статті | Просмотров: 352 | Добавил: defaultNick | Дата: 09.06.2010 | Комментарии (2)


Про наше родинне дерево


На сучасному етапі розвитку інформаційних технологій та ресурсів генеалогічні дослідження набули надзвичайної актуальності. Необхідність їх дослідження зумовлена посиленням значення в сучасному інформаційному суспільстві про історію свого краю та дослідження геологічного коріння та родоводу.
Впродовж останніх століть на Буковині інформацію про народження, одруження та смерть людини в першу чергу записували у церковні книги (ще їх називають метричні книги, звідки і пішло слово метрика ).
Що ж вони собою являють ці таємні книги?

По-перше, вони великих розмірів, іноді одна книга важить близько восьми кілограмів.
Окремі з них збереглись у доброму стані: шкіряна обкладинка та прекрасні записи чорнилом, збереглися навіть записи гусячим пером.
По-друге, такі книги оберігалися в минулому тисячолітті спеціальним церковним законом, і доступу до них ніхто не мав, окрім писаря та священика. Писарів здебільшого обирали на конкурсній основі. Основні вимоги - грамотність та гарна каліграфія. Церковні книги іноді можуть нам багато розповісти про наших пращурів.

Мої статті | Просмотров: 393 | Добавил: Міський | Дата: 08.06.2010 | Комментарии (0)


Історик Людмила Гриневич дослідила причини й хронологію голоду 1928 року в Україні, що став «плацдармом» для реалізації геноциду в 1933–му


Ретельно дослідивши величезний масив документів, історик Людмила Гриневич упорядкувала книгу «Хроніка колективізації та Голодомору в Україні 1927—1933». Перший том цієї книги «Початок надзвичайних заходів. Голод 1928–29 років» став одним із переможців ХІ Всеукраїнського рейтингу «Книжка року — 2009». Загалом хроніка має вийти у чотирьох томах, шести книгах. Жанр книжки дещо новий для українського читача. Авторка взялася за те, аби відтворити день за днем сім років життя українського суспільства і врешті з’ясувати, чому ж стала можливою гуманітарна катастрофа 1933–го. «Ця книжка — не лише про політику, економіку, а насамперед про долі людей, — каже Людмила Гриневич. — Хотілося з’ясувати, яким було життя української спільноти в усіх вимірах в умовах тієї форсованої воєнно–промислової модернізації. Що пересічна людина відчувала, про що думала, як реагувала на ті чи інші заходи влади, якими були взаємини людей між собою».
«Значної частини документів досі не торкалася рука дослідника...»

Мої статті | Просмотров: 429 | Добавил: Міський | Дата: 08.06.2010 | Комментарии (1)

Гортаючи національні архіви

Мученицька доля останнього кошового Запорозької Січі Петра Івановича  Калнишевського є одним із найяскравіших прикладів історичної несправедливості, яка багато віків тяжіла над нашим народом. Цікаво, що Калнишевський — єдина в історії України відома особа, життя якої припадає на три століття: народився в ХVІІ, діяв протягом ХVІІІ, а помер у ХІХ ст. Гетьмана Калнишевський, 25 останніх років свого життя відсидів у кам'яній пастці на Соловках.

     Про ранній період його життя відомо дуже мало. Народився він 1691 року в селі Пустовійтівка (нині Роменського району Сумської області). Як установив роменський краєзнавець Ф.Сахно, Калнишевський був найстаршим сином козацької вдови Агафії. Священиком Миколаївської церкви в Смілі був брат Калнишевського Семен Іванович. Петро мав також і сестру, яка була заміжня за козаком Лук’яновичем із села Троцівка на Лохвиччині. Коли Петрові було 8 років, запорожці забрали його на Січ.

Мої статті | Просмотров: 407 | Добавил: Міський | Дата: 08.06.2010 | Комментарии (1)

Греко – Католицька церква на теренах буковинської землі має свою давню історію, яка налічує понад два столітті. Ще в 80-х роках ХУІІІ століття, було зроблено перші кроки до з організування Української Грето – Католицької громади. Нажаль у той час цю справу довести до кінця так і не удалося. Важливі зміни стали в 1811-184 рр., коли на Буковині розпочались перші регулярно Богослужіння. Їх відправляли священики О. Студницький, В. Терлецький, Г. Дубовіцький, С. Лижогубський саме вони зробили чимало для того щоб повернути людей не тільки до церкви, а всяко підтримувати дух національного відродження українців Буковини. 

 Першого жовтня 1914 року парохом і деканом для Чернівецької губернії було призначено отця Теодора Лаврецького, який підпорядковувався Митрополиту Львова. Тут варто сказати, що декану Т.Лаврецькому також підпорядковувались, окрім нашого міста, громади Садгори, Заставна, Погорилівки, Великий Кучерів, Серет, Глибока.

В  



Мої статті | Просмотров: 349 | Добавил: Міський | Дата: 08.06.2010 | Комментарии (0)

Він був міським головою 26 років

Батько міста» – так шанобливо називали бургомістра Антона Кохановського чернівчани і кожен знав його в обличчя. Кохановський віддав нашому місту 26 років вірної служби.

 Він був справедливою людиною, однаково ставився до усіх прошарків населення, допомагав убогим, сиротам. Антон Кохановський витрачав власні кошти на парки, сквери, спорудження пам’ятників. Він же подарував нашому містові годинник, який і досі знаходиться на ратуші.
Працюючи понад чотири десятиліття на виборних посадах, він досягнув настільки вагомих і довготривалих результатів у розбудові міста і краю, що вони відчутні і в наш час. Особливо помітний слід в історії Чернівців залишив другий автономний бургомістр Антон рицар Кохановський фон Ставчан (1866-1874 та 1887-1905 роки). Якраз з його іменем пов'язане становлення Чернівців як міста європейського типу. В той час значно зросла ділова активність у місті, почало розвиватись виробництво та торгівля, Чернівці стали міжнародним транспортним центром. Була відкрита продовольча біржа, завершено будівництво водогону та каналізаційної системи, розпочала роботу перша електростанція, започатковано електричний транспорт, збудовано ряд визначних архітектурних споруд міста, а справжнім вінцем його діяльності стало спорудження міського театру.
Мої статті | Просмотров: 481 | Добавил: Міський | Дата: 08.06.2010 | Комментарии (0)


Леся Воронюк – молода чернівецька письменниця, яка «пише на зап’ястях». Третього червня вона презентуватиме свою третю прозову книгу «Записки на зап’ястях». Це ще й назва однієї з трьох великих новел, які увійдуть до книги поезії в прозі. Одну із записок Леся присвятила своєму поколінню, поколінню вісімдесятих. Ці люди, за словами письменниці, народилися ще у старій радянській системі, а спиналися на ноги у незалежній своїй державі.
Частина книги «Записки на зап’ястях» складається із невеличких уривків, розповідає Леся, які звучать так: «Записки на скронях», «Записка зі Львова», «Записки на сходах». Останню письменниця присвячує своєму поколінню, народжених у вісімдесятих роках. 
Це особливе покоління, каже вона, яке народжувалося в старій системі, в енергетиці зовсім іншої країни і порядків. Ці люди народилися у роки, коли у тюрмі загинув поет Василь Стус, а спиналися на ноги в країні, за яку цей поет поклав життя.

Мої статті | Просмотров: 442 | Добавил: Міський | Дата: 08.06.2010 | Комментарии (1)


Національне відродження на теренах буковинських земель

Початок розбудови незалежної української держави можна вважати з прийняття 16 липня 1990р. Верховною Радою УРСР „Декларації про державний суверенітет”, яка проголосила невід’ємне право українського народу на самовизначення, верховенство, самостійність, повноту і неподільність влади республіки в межах її території.
Історичне значення Декларації полягало в тому, що вона поклала початок мирному відродженню незалежності України.
Прийняття 24 серпня 1991р. Верховною Радою історичного документу – „Акт проголошення незалежності України” припинило існування Української Радянської Соціалістичної Республіки і проголосило появу незалежної держави – Україна.

Це був документ величезної історичної ваги, підтверджений всенародним референдумом 1 грудня 1991 р. В ньому взяло участь 84,2% виборців, з яких 90,3% проголосували за незалежність України.
Важливим етапом в українському державотворенні й законотворчості, у розвитку українського суспільства і держави стало прийняття 28 червня 1996 р. нової Конституції України. Процес її прийняття був дуже тривалий і складний, але це вже історія.
Масове пробудження національного відродження на Буковині розпочалось у 1988 року також поступово починають з'являтись неформальні об'єднання. Актуальними стають традиційні тоді теми післячорнобильської екології і чернівецької алопеції, відродження української мови. Центром політичного життя в Чернівцях стає університет. Саме тут утворився "Науково-мистецький клуб", та "Зелений рух Радянської Буковини"

Мої статті | Просмотров: 333 | Добавил: Міський | Дата: 07.06.2010 | Комментарии (0)


Вперше місто згадується в грамоті молдавського господаря Олександра Доброго від 8 жовтня 1408 року. Ця згадка про Чернівці пов’язана з розвитком торгівлі в регіоні наприкінці ХIV століття. Політичне зближення Молдавії і Польщі сприяло налагодженню торговельних відносин між ними. Велику роль в цьому відіграла мирна політика Олександра Доброго. Цей воєвода після тривалих переговорів із львівськими купцями 8 жовтня 6919 року за молдавським літочисленням, що відповідає 8 жовтня 1408 року, видав торгову грамоту. Вона була написана церковнослов’янською мовою, яка в той час широко використовувалася в Молдавії для складання подібних документів. Тут вперше йдеться про Чернівці під точно визначеною датою.
Мої статті | Просмотров: 323 | Добавил: Міський | Дата: 07.06.2010 | Комментарии (0)



Завдяки Інтернет технологіям ми сьогодні маємо можливість, спілкуватись з людьми з любого куточку світу. Саме так я і познайомився з дуже цікавим співрозмовником про якого мова піде далі. В Москві живе вже понад двадцять років наш земляк, чернівчанин Олександр Горбатюк (на фото), який був активним учасником демократичних подій в кінці вісімдесятих років в нашому місті та Києві. Голова Московської філії УГС (Українська Гельсінська спілка) він приймав активну участь в студентських голодуваннях в Києві за відставку тодішнього Прим'єр-міністра Масола, учасник ланцюгового голодування за легалізацію та реабілітацію УГКЦ в Москві. Учасник подій «Революції на граніті». 

Мої статті | Просмотров: 344 | Добавил: defaultNick | Дата: 07.06.2010 | Комментарии (0)

Чернівецькій ратуші 166 років

  Чернівці своєю історією, природною красою, дивовижною архітектурою, щедрою душею своїх мешканців давно зайняло визначне місце в реєстрі українських та східноєвропейських міст. Старовинний початок та історичний розвиток наповнюють його шарм та привабливість для людей, які цікавляться нашим містом і люблять його історію.


Мої статті | Просмотров: 457 | Добавил: defaultNick | Дата: 07.06.2010 | Комментарии (1)

З святом!
Шановні колеги сердечно вітаю вас з професійним святом – Днем журналіста!

Для України ваша професія є визначною, адже свобода слова особливо сьогодні , у якій працюють журналісти, цілком від-ображає стан дотримання прав і свобод у всьому суспільстві.

Мої статті | Просмотров: 373 | Добавил: defaultNick | Дата: 07.06.2010 | Комментарии (0)

Лондон: пернач Мазепи і зброя отаманів

Починаємо. 7 червня у Лондоні відбудуться знакові події. На одному з аукціонів засвітилися дуже цікаві для росіян та українців речі. Ймовірно, нащадки якихось старих козацьких родів з Січі, які пішли на Кубань, а потім опинилися в еміграції, виставили сімейні реліквії. Та ще й які!

Мої статті | Просмотров: 349 | Добавил: defaultNick | Дата: 04.06.2010 | Комментарии (0)

Група антигламурних музеїв

Ми ризикнули розпочати експеримент. Створили групу антигламурних музеїв, яка спробувала розвідати нові напрямки у музеєзнавстві. На сьогодні в струнких антигламурних лавах Музей слідопитів, Музей козацької страви і Музей булатної зброї.

Можливо, найближчим часом, до групи приєднається ще кілька музейних закладів, скоріш за все з приватною формою власності.

Мої статті | Просмотров: 311 | Добавил: defaultNick | Дата: 04.06.2010 | Комментарии (0)

Стан та проблеми музейної справи в Україні. 

Україна має досить значну кількість визначних історико-культурних пам`яток. Наша держава є однією із провідних країн Європи за кількістю об’єктів історико-культурної спадщини . За офіційними даними на державному обліку в Україні знаходиться понад 130 тис. нерухомих пам’яток історії та культури, серед них : пам’яток археології -57206; пам’яток історії – 51364;

Мої статті | Просмотров: 430 | Добавил: defaultNick | Дата: 04.06.2010 | Комментарии (0)